Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями не визначає порядок

здійснення розрахунків особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність та відповідно не поширюється на цих осіб.

Згідно з п. 8 ст. 10 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023) виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).

Однак, ст. 23 Закону № 1023, що визначає відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів, не передбачає будь-якої відповідальності за ненадання розрахункового документу.

Статтею 31 Закону України від 02 вересня 1990 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» із змінами та доповненнями визначено, зокрема, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 затверджено Правила ведення нотаріального діловодства (далі – Правила).

Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій (далі – Реєстр) (п. 7.1 Правил).

Пунктом 7.43 Правил передбачено, що у графі 6 Реєстру зазначається сума стягнутого державного мита (при вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом) чи отриманої плати (при вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом).

Ця графа заповнюється нотаріусом після надання особою, для якої вчиняється нотаріальна дія, квитанції про сплату державного мита або після внесення оплати за вчинення нотаріальної дії і до проставлення цією особою підпису в графі 7.

Отже, спеціальне законодавство (на прикладі діяльності нотаріусів) не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу.

Враховуючи наведене вище, особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ, який підтверджує факт наданої послуги або виконаної роботи.