На протязі багатьох років українська держава перебуває у послідовному процесі укріплення національної безпеки, поступового економічного розвитку, затвердження цінностей демократії, прав та свобод людини, активного, цілеспрямованого та впевненого зближення з ЄС та НАТО, підтверджуючи незмінність політичного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

            Оскільки держава є найвищою формою політичної організації суспільства, податки, відповідно до розвитку держави, мають серйозну залежність від політичних рішень. Тому, теоретичні та методичні розробки в галузі оподаткування, незважаючи на проблемні питання практики, до цього часу значно залежать не лише від рівня розвитку економіки, завдань і функцій держави, запитів суспільства, а й від суб'єктивних напрямів соціально-економічного розвитку країни.

            Існуюча в Україні податкова система формувалася з початку 90-х років минулого століття і багато в чому копіювала системи оподаткування розвинутих країн світу. Запозичення чужого досвіду заможних країн без урахування специфіки української економіки обернулося економічним пригніченням виробничої сфери, ростом цін, втратами дохідної частини бюджету. Від 30 до 50 відсотків ВВП України створюється поза легальною сферою, в тіньовій економіці, яка недоступна до оподаткування. В сфері оподаткування щорічно виявляються численні факти ухилень від сплати податків, легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, приховування прибутків від оподаткування, незаконного виготовлення і збуту підакцизних товарів, факти брудних фінансових оборудок тощо.  Нинішня податкова система носить фіскальний характер і не стимулює належним чином виробництво, інновації і інвестування в реальний сектор економіки, вимиває значні грошові кошти з реального сектора економіки в тіньовий. Питома вага податків до ВВП (податкове навантаження), включаючи обов'язкові відрахування на соціальне страхування, становить від 35 до 40 відсотків, що характерно для розвинутих країн, але обтяжливо для країн з перехідною економікою.

            Недоліки податкової системи викликали спроби модернізувати існуючу систему податків, владнати суперечності між фіскальними функціями податкової системи і потребами стимулювання економіки. Останніми роками скорочена загальна кількість податків, знижені податкові ставки, зменшена кількість суб'єктів господарювання, звільнених від оподаткування, зняті деякі галузеві та регіональні податкові пільги, розширена база оподаткування, запроваджено спрощене оподаткування малого та середнього бізнесу, сільськогосподарських підприємств. Розроблено проект Податкового кодексу, проекти законів щодо єдиного соціального внеску та податку на нерухомість тощо. Розбалансованість, відсутність системності в реформуванні податків не сприяє викоріненню її недоліків. Реформа повинна торкнутися всієї системи податків і будуватись на засадах фіскальної достатності, обов'язковості, нейтральності та рівнонавантаженості, спиратись на єдину спрощену законодавчу базу оподаткування

            Євроінтеграція України передбачає проведення податкової реформи, оскільки удосконалення системи оподаткування України є невід’ємною частиною розвитку європейської цивілізації. Заходи по розробці та внесенню змін до законодавства з питань оподаткування, прийняття Податкового кодексу України з метою формування цілісного, узгодженого та стабільного законодавства у податковій сфері залишаються одним з пріоритетних напрямків діяльності України в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції.

.                                                    Відділ масово- роз’яснювальної роботи та звернень громадян