Перший в поточному році сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» із платниками податків в Костянтинівській ОДПІ проведено Першим заступником начальника інспекції Ольгою Сосновською Тема «гарячої лінії»: Адміністрування і сплата податків в умовах дії Податкового кодексу України. Декларування доходів громадян.
В ході сеансу поступили запитання щодо нових положень Податкового кодексу, соціальних показників цього року, декларування доходів громадян. На всі питання громадян надані вичерпні відповіді.
Нводимо найбільш актуальні запитання:
1. У якій сумі Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено потреби держави в коштах на 2011 рік?
Щорічно Верховною Радою приймається головний закон, свого роду економічна Конституція, за правилами якого країна живе цілий рік. Це - Закон України від 23.12.2010р. №2857-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік», який діє з 1 січня 2011 року. Статтею 1 даного Закону установлено доходи Державного бюджету України на 2011 рік у сумі 281.464.879,4 тис. гривень, що на 26.469.175,3 тис.грн., або на 10,4% більше показника 2010 року. Видатки Державного бюджету України на 2011 рік установлено 321.920.850,3 тис. гривень. В порівнянні з 2010 роком збільшились на 14.172.667,4 тис.грн., або на 4,6% та . Граничний розмір дефіциту Державного бюджету України на 2011 рік складає 38.843.000 тис. гривень.
2. Який розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік "?
Відповідно до статті 22 Закону N 2857 у 2011 році розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку на місяць складає: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні. Статтею 21 вищевказаного закону встановлено у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 816 гривень, з 1 квітня - 832 гривні, з 1 жовтня - 853 гривні, з 1 грудня - 870 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 977 гривень, з 1 квітня - 997 гривень, з 1 жовтня - 1022 гривні, з 1 грудня - 1042 гривні; працездатних осіб: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
3. Який розмір податкової соціальної пільги буде застосовуватися у 2011 році?
Пунктом 169.1 статті 169 Кодексу визначено перелік податкових соціальних пільг. До 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку; Виходячи з прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня 2011 року, загальна податкова соціальна пільга складає 470, 50 грн., тобто 50% від 941 грн. З врахуванням положень Закону № 2857, розмір граничного доходу, який дає платнику податку право на застосування податкової соціальної пільги, становить у 2011 році 1320,00 грн. (розмір місячного прожиткового мінімуму, діючий для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень).
4. Який порядок адміністративного оскарження рішень податкової інспекції встановлено Податковим кодексом України?
Відповідно до абз.2 п.55.1 ст. 55 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою. Відповідно до пункту 56.2 статті 56 Кодексу, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової адміністрації України. Відповідно до п.56.3 ст. 56 Кодексу у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
5. Хто вважається нерезидентом та який порядок оподаткування доходів нерезидентів податком на доходи фізичних осіб?
Згідно з п14.1.122. ст.. 14 Податкового кодексу України нерезиденти фізичні особи – це фізичні особи, які не є резидентами України. Відповідно до п. 14.1.123 ст.123 Податкового кодексу України резидентами вважаються фізичні особи, які мають місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності. Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України. Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України. Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права. Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи. Оподаткування доходів, отриманих нерезидентами визначено ст.170.10 Податкового кодексу України: доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів). У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то вони мають зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому такий банк-резидент вважається податковим агентом під час проведення будь-яких видаткових операцій з такого рахунка. У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або в не грошовій формі нерезидент - отримувач такого доходу зобов’язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днів після отримання таких доходів, але не пізніше закінчення строку його перебування в Україні. У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів. За результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.
Відділ МРР та звернень громадян ОДПІ
|