Законом України від 04.12.90 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що до функцій державних податкових інспекцій відноситься, зокрема, здійснення у межах своїх повноважень контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

 

Статтею 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Здійснюється податковий контроль органами державної податкової служби шляхом:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби;

- перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, яка надходить від платників податків та податкових агентів, від органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, Національного банку України, банків і інших фінансових установ, від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, від підрозділів податкової служби та митних органів тощо.

При цьому, інформація про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, згідно статті 73 Податкового кодексу України надається органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щомісяця протягом 10 календарних днів місяця, що настає за звітним.

 

Ліцензія, згідно Закону України від 01.06.2000 №1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», - це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, пойменовані у статті 9 Закону №1755. Зокрема, ліцензуванню підлягає діяльність у галузі телебачення і радіомовлення; діяльність у сфері телекомунікацій; будівельна діяльність; торгівля пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин); медична практика; ветеринарна практика; надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом; заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів; збирання, первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; виробництво, експорт та імпорт дисків для лазерних систем зчитування, матриць; діяльність, пов'язана з виробництвом, торгівлею піротехнічними засобами; діяльність, пов'язана з наданням послуг стрільбищами невійськового призначення та функціонуванням мисливських стендів тощо.

 

Крім необхідності отримання ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, суб’єкти господарювання повинні отримувати дозвільні документи, встановлені законодавством України.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначає Закон України від 06.09.2005 № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

При цьому, дія вказаного Закону не поширюється на відносини у сфері ліцензування господарської діяльності (крім відносин щодо видачі документів дозвільного характеру, необхідних для отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності), охорони державного кордону, державної митної справи, державного експортного контролю, державного регулювання ринків фінансових послуг, охорони державної таємниці (провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею), захисту економічної конкуренції, а також на дозвільну систему, що поширюється на операції зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами, дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії, дозвільну діяльність у сфері цивільної авіації.

Документ дозвільного характеру – це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Дозвільні органи - це органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характер.

Об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об'єкт), - це природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності затверджений Законом України від 19.05.2011 № 3392-VI, який набрав чинність з 1 січня 2012 року.
Зокрема, до документів дозвільного характеру відносяться Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, Дозвіл на виконання будівельних робіт, Дозвіл на використання номерного ресурсу, Дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, Дозвіл на проведення спеціальних робіт із спорудження експлуатаційних свердловин на воду, Дозвіл на розміщення відходів, Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, Дозвіл на спеціальне водокористування, Погодження розміщення рекламоносіїв у межах смуги відведення автомобільних доріг, Сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам тощо.

 

ДОВІДКОВО:

Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»

Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»

Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»