21.12.2010р. заступником начальника Костянтинівської ОДПІ Сущенко Альбіною Олександрівною проведено сеанс «Гаряча лінія» на тему: «Про результати діяльності Костянтинівської ОДПІ, хід операцій «Бюджет», «Щит». Боротьба з корупцією в органах державної податкової служби. Недопущення виплат заробітної плати у «конвертах». Недопущення здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Податковий кодекс України. Електрона звітність.».

Питання, що надійшли у ході сеансу, стосувались основних положень Податкового кодексу України та їх вплив на оподаткування приватних підприємців. На всі питання, задані в ході проведення сеансу телефонного зв’язку надані вичерпні відповіді. Наведемо найбільш цікаві питання та відповіді на них.

З набранням чинності з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України підприємці не втрачають право провадження підприємницької діяльності із сплатою фіксованого податку. Глава 1 розділу ХІV «Спеціальні податкові режими», яка передбачала спрощену систему оподаткування суб’єктів господарювання з Кодексу виключена. Також у Кодексі відсутні норми щодо втрати чинності ІV розділом Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян” (далі – Декрет). Тобто, до затвердження розділу ХІV «Спеціальні податкові режими» кодексу має силу п.1 ст.14 Декрету яким передбачено оподаткування діяльності приватних підприємців фіксованим податком. Нагадаємо, що обов’язковими умовами провадження підприємницької діяльності з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг із сплатою фіксованого розміру податку шляхом придбання патенту є, зокрема, здійснення підприємцями такої діяльності на ринках та сплата ними ринкового збору згідно із законодавством. Оскільки Прикінцевими положеннями Кодексу визначено, що з 01 січня 2011 року втрачає чинність Декрет КМУ від 20.05.1993р. №56-93 "Про місцеві податки і збори", відповідно з 2011 року відміняється сплата ринкового збору і його несплата не може бути перешкодою для придбання (продовження) підприємцями фіксованих патентів на цей рік. Однак умова Декрету щодо провадження підприємницької діяльності зі сплатою фіксованого податку виключно на ринках продовжує діяти в умовах Кодексу. Тобто, підприємці – фізичні особи мають право здійснювати свою діяльність із сплатою фіксованого розміру податку на доходи фізичних осіб шляхом придбання патенту. У разі здійснення торгівельної діяльності не на ринку, підприємці мають право самостійно обрати спосіб провадження своєї підприємницької діяльності і оподаткування одержаних від неї доходів: або відповідно до статті 177 розділу ІУ Кодексу (за загальною системою), або згідно із Указом Президента України від 03.07.1998 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва". Водночас повідомляємо, що підрозділом 8 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачені особливості справляння фіксованого податку. Так, з 01 січня 2011р. до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва абзаци шостий – двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням, зокрема, таких особливостей: - нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюються суб’єктами малого підприємництва, які сплачують фіксований податок у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"; - фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини фіксованого податку, що підлягає перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 30-31, ст.195). При цьому розподіл коштів фіксованого податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється; - повернення сум фіксованого податку, які були сплачені до 1 січня 2011 року помилково або надміру, а також зарахування сум погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2010 року, здійснюються у встановленому порядку з урахуванням цього підрозділу.

Оподаткування доходів приватного підприємця (за загальною системою) у 2011році буде відбуватись відповідно до статті 177 розділу ІV Податкового кодексу України. Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті статті 167 Кодексу. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті). Об’єктом оподаткування приватного підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом ІІІ «Податок на прибуток» Кодексу. Не належить до витрат фізичної особи - підприємця вартість придбаного рухомого і нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації, у разі якщо таке майно придбано до державної реєстрації фізичної особи - суб’єктом підприємницької діяльності та/або не використовується в такій діяльності. Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи та суми плати за торговий патент на підставі документального підтвердження факту їх сплати. Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку. Фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку - фізичних осіб. Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

З набранням чинності з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України оподаткування доходів, отриманих від продажу нерухомості буде регулюватись статтею 172 кодексу. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. Якщо платником податку протягом звітного податкового року буде отримано дохід, від продажу більш як одного з об’єктів нерухомості такий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків бази оподаткування. У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва. Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону. Під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування. Порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), визначається Кабінетом Міністрів України. Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи: а) особою, що продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни; б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов’язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації. У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку. Якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну). Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно порядку, встановленому для резидентів.

Відділ МРР та ЗГ Костянтинівської ОДПІ