В Костянтинівській об’єднаній державній податковій інспекції 06.04.2010р. начальником інспекції Павелко Лілією Генріхівною проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», на тему: «Результати роботи Костянтинівської ОДПІ за 1 квартал 2010року. Результати декларування доходів громадян. Податки з громадян. Боротьба з корупцією в органах державної податкової служби».

У ході «гарячої лінії» були задані актуальні питання, що стосуються оподаткування доходів громадян та декларування доходів громадян, отриманих у 2009році. На всі поставлені питання були надані вичерпні відповіді. Наводимо відповіді на питання, що надійшли.

Відповідь: Загальний строк для захисту права за позовом особи, права якої порушені (позовна давність), встановлюється в три роки (стаття 71 Цивільного кодексу). Відповідно до пп. 4.2.11 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями (далі – Закон), до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності. Фізичні особи - одержувачі комунальних послуг у випадках списання боргу по них фактично одержують безоплатно товар та послуги з його постачання, що згідно із пп. 4.2.9 "е" п. 4.2 ст. 4 Закону кваліфікується як додаткове благо, вартість якого включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу таких одержувачів.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих платником податку у вигляді подарунків, регламентується ст. 14 Закону, згідно з якою кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами для оподаткування спадщини, встановленими ст. 13 цього Закону. Вартість об'єктів спадщини оподатковується податком з доходів фізичних осіб за ставками залежно від ступеню споріднення спадкодавця та спадкоємця.

Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи - спадкодавця до інших осіб - спадкоємців, в тому числі до фізичних осіб. Враховуючи наведене, положення ст. 14 Закону щодо оподаткування отриманих платником подарунків за правилами оподаткування спадщини можуть бути поширені лише на доходи, отримані ним у вигляді подарунків від дарувателей - фізичних осіб.

Що стосується інших випадків отримання фізичною особою подарунків, зокрема, від юридичних осіб, то вартість таких подарунків є доходом фізичної особи і підлягає оподаткуванню за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону. Податкові агенти на підставі пп. 4.2.9 "е", пп. 4.2.9 "г" п. 4.2, 4.2.11 ст. 4, ст. 8 та ст. 17 Закону повинні включати суму списаної заборгованості одержувачів комунальних послуг до складу їх оподатковуваного доходу у місяці списання, утримувати з неї податок за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону, перераховувати податок до бюджету згідно зі ст. 8 та ст. 16 Закону та надавати податковому органу розрахунок за ф. N 1ДФ про такі надані доходи та утриманий з них податок, тобто повинні виконати всі встановлені Законом функції податкових агентів щодо сум списаної заборгованості.

У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону). Суми заборгованості фізичних осіб відображаються податковим агентом у податковому розрахунку ф. N 1ДФ за ознакою "14".

Роз’яснення з даного питання надано листом ДПА України від 20.05.2008 № 10281/7/17-0217.

 

Відповідь: Відповідно до п. 1.3 ст. 1 та пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» із змінами та доповненнями (далі-Закон), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається заробітна плата, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, до якого, зокрема відноситься і сума вихідної допомоги, яка надана при звільненні у зв’язку з призовом до Збройних Сил України.

Таким чином, сума вихідної допомоги, яка надана при звільненні у зв’язку з призовом до Збройних Сил України, оподатковується податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 Закону (15%) та відповідно до наказу ДПА України від 29.09.03 № 451 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.№1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» відображається у ф. № 1 ДФ за ознакою ”01”

 

Відповідь: Згідно з пп. 4.3.14 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22 травня 2003 року № 889- IV ”Про податок з доходів фізичних осіб (із змінами і доповненнями), до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу не включається вартість безоплатного харчування, миючих та знешкоджуючих засобів, а також робочого одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, які надаються працедавцем платнику податку відповідно до Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII "Про охорону праці”, та обмундирування, отриманих у тимчасове користування платником податку, який перебуває у відносинах трудового найму з працедавцем, що надає таке майно, за переліком та граничними строками їх використання відповідно до порядку, що встановлені Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому такі робочий одяг, взуття, обмундирування, засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, то під час остаточного розрахунку первісна вартість такого майна включається до складу додаткових благ, наданих такому платнику податку.